Аналіз можливостей повторного стейкінгу на EigenLayer

Переслано оригінальний заголовок «Переосмислення потенціалу повторного стейкінгу в EigenLayer: прорив меж довіри»

Короткий зміст

• Блокчейни на зразок Ethereum дозволяють співпрацювати без необхідності у взаємній довірі. Однак ця співпраця обмежується лише тим, що можна перевірити на ланцюгу. EigenLayer розширює розуміння поняття «істина», поглиблюючи рівень довіри.

• Повторний стейкінг ETH на EigenLayer одночасно захищає декілька сервісів (AVS), підвищуючи ефективність капіталу та формуючи більш інтегровану й ресурсоефективну екосистему.

• EigenLayer впроваджує модель двох токенів для вирішення питань міжсуб’єктивності або соціальної істини. У разі виникнення суперечок стейкінгові токени піддаються форкуванню.

• AVS спрощує вхід на ринок для нових проєктів. Проте такі проєкти мають або ділитися прибутком з учасниками стейкінгу EIGEN та ETH, або відшкодовувати ліквідність і безпеку шляхом інфляції токенів.

Повторний стейкінг і ліквідні токени повторного стейкінгу (LRT) стали трендом на крипторинку 2024 року, зокрема завдяки інноваційним рішенням EigenLayer. Схема нижче демонструє зміну парадигми LRT та ліквідних деривативів стейкінгу (LSD).

Джерело: Kaito

Якщо коротко сформулювати значення EigenLayer, то це про розширення меж децентралізованої довіри. Примітиви повторного стейкінгу підвищують ефективність капіталу DeFi, а токен EIGEN розширює сферу впливу.

Увага до цієї теми обумовлена її впливом на валідаторів та екосистему загалом. Окрім пояснення механіки, у тексті розкрито поняття міжсуб’єктивності — воно пов’язане з сучасною моделлю блокчейн-управління та довіри.

Справжній сенс повторного стейкінгу

Перед розглядом повторного стейкінгу варто нагадати основні тези зі статті про багаторівневий Bitcoin. Криптоіндустрія постійно розширює межі можливого, а багаторівневі блокчейни відкривають нові можливості. Повторний стейкінг — це новий рівень у блокчейні, що може змінити підходи до динаміки валідаторів і ефективності капіталу.

Блокчейни — це механізми довіри, які дозволяють бізнесу чи співпраці виникати без особистої довіри між сторонами. Учасники розміщують цінні активи як заставу — це замінює довіру. У разі дотримання правил вони отримують винагороду, у разі порушення — втрачають заставу.

Відео Джордана МакКінні дозволяє краще пояснити концепцію EigenLayer. Для тих, хто цінує стислий виклад:

EigenLayer дозволяє валідаторам використовувати ETH, який забезпечує безпеку Ethereum, також для захисту Active Validation Services (AVS). Це відкриває додаткові можливості для доходу й створює новий рівень відповідальності. Наразі близько 28% обігового ETH (34 мільйони ETH) стейкується валідаторами Ethereum. У EigenLayer вже заблоковано приблизно 4,7 мільйона ETH для повторного стейкінгу.

Від Bitcoin до EigenLayer

Щоб оцінити переваги EigenLayer, важливо згадати шлях розвитку блокчейнів. Bitcoin впровадив Proof of Work (PoW): майнери захищають мережу за допомогою енергоспоживання та потужного обладнання. Це стало проривом, але мало обмеження — крім збереження вартості й платежів, Bitcoin майже нічого не робить. Завдяки цьому він лишається найбезпечнішою й децентралізованою мережею.

Архітектура Bitcoin революційна, але й жорстка: майнери не можуть використовувати свою техніку для інших задач, окрім захисту мережі, що обмежує ефективність капіталу. Обмежена ефективність — це важлива риса, яка змушує майнерів ставити мережу на перше місце й стала основою для подальших інновацій.

Ethereum — наступний крок у криптоекономіці: універсальні обчислювальні можливості дали змогу створювати децентралізовані додатки. Валідатори стейкують ETH, який захищає і сам блокчейн, і всю екосистему додатків. Це прорив, але разом із ним виникають проблеми масштабування.

Звідси популярність Layer 2-рішень (ролапи), які збільшують пропускну здатність Ethereum із 12–15 TPS до приблизно 200 TPS. Проте секвенсори ролапів створюють ризики централізації — вони контролюють порядок транзакцій і зазвичай підконтрольні провайдерам.

Щоб знизити цей ризик, іноді вимагають від кількох секвенсорів стейкати капітал для права виробляти блоки й отримувати комісії. Але це знижує ефективність: капітал секвенсорів відділений від основного ETH у стейкінгу.

Повторний стейкінг: новий рівень ефективності капіталу

У класичних PoS-системах валідатори стейкують активи задля безпеки мережі. Але що, якби цей капітал міг працювати на ще кілька сервісів одночасно? Саме таку ідею реалізує повторний стейкінг: валідатори можуть використовувати ETH не лише для безпеки Ethereum, а й для додаткових сервісів через EigenLayer.

Повторний стейкінг — логічний крок для максимального використання ресурсів. Валідатори можуть заробляти більше, виконуючи більше ролей, а це підвищує безпеку й ефективність мережі.

EigenLayer дозволяє використовувати той же ETH, що захищає Ethereum, для забезпечення безпеки AVS. Коли валідатор стейкує ETH для участі в консенсусі й блокогенерації, він вказує смартконтракт EigenPod як адресу для виведення (замість EOA). EigenPod стає посередником між валідатором і AVS, оцінюючи якість роботи й вирішуючи, чи застосовувати слешинг під час виведення.

Важливо усвідомлювати: повторний стейкінг — не лише про прибуток, а й про зміну уявлення про капітал у блокчейні. Якщо раніше стейкінг блокував капітал лише на потреби безпеки мережі, тепер той самий капітал може одночасно виконувати різні функції — це максимально ефективно.

Але такий підхід має і ризики. Валідатори мають враховувати не лише правила консенсусу Ethereum, а й вимоги AVS, які вони обрали. Додаткові обов’язки вимагають більшої уваги: помилки можуть призвести до слешингу і втрат.

Кількісний вимір впливу

Справжній вплив на екосистему визначають цифри. AVS відкриває нові джерела доходу для ETH-валідаторів, крім базової дохідності.

Зараз близько 27% ETH у стейкінгу. Чим більше стейкінгу — тим нижча базова дохідність (її зростання відстає від зростання капіталу). Тому для підтримки рентабельності потрібні додаткові джерела доходу — власне, повторний стейкінг.

Діаграма чутливості нижче показує додаткові винагороди для валідаторів завдяки AVS. Вхідні дані: ринкова капіталізація ETH, відсоток ETH у стейкінгу, додатковий відсоток дохідності від AVS. Наприклад, при капіталізації $600 млрд, стейкінгу 50% ETH і додатковій дохідності AVS у 1% — це $3 млрд річних винагород для валідаторів. Це ілюструє значення повторного стейкінгу як інновації для PoS-мереж на кшталт Ethereum.

Додаткові винагороди — це не лише про прибуток, а й про зміцнення мережі. За умов зниження базової дохідності повторний стейкінг може стати найкращим способом зберегти рентабельність валідаторів і утримати їх у мережі. Більше джерел доходу — вища безпека й стимул для активності.

Втім, повторний стейкінг додає складності: валідатори повинні оцінювати не лише Ethereum, а й безпеку AVS, які захищають, та пов’язані ризики. Потрібна складніша стратегія — балансування потенційної винагороди й ризику.

Варто зазначити: зараз у AVS не застосовується слешинг, тож валідатори можуть підключатися до нових AVS без ризику. З появою слешингу можливість обслуговувати багато AVS зменшиться — відповідно, зменшиться і потенціал для нових нагород.

Міжсуб’єктивність: істини, що не піддаються доказу на ланцюгу

Попри популярність мемкоїнів і спекуляцій, не варто забувати про справжню роль токенів. ETH в Ethereum — це не просто токен для оплати газу, а фундамент для консенсусу PoS і криптоекономічної безпеки. Без ETH не існувало б Ethereum.

Конструктори токенів мають заздалегідь визначати їхню функцію — це принципово для майбутньої корисності. Зміни можливі, але формування консенсусу щодо масштабних оновлень складне через незмінність і передбачуваність блокчейна.

Змінимо фокус. У минулих статтях (наприклад, «Humpy vs Compound DAO») наголошувалося: блокчейн — це не лише технологія, а й люди й спільноти. Звідси й поняття міжсуб’єктивності. Попри філософське коріння, воно напряму стосується блокчейн-управління.

Міжсуб’єктивність — це істини, які не можна довести на ланцюгу, але які раціональні учасники сприймають як соціальну норму. Наприклад, якщо ETH коштує $10, а дані це заперечують — у разі суперечки більшість визнає, що твердження хибне. Токен EIGEN EigenLayer створений для вирішення саме таких питань.

Підхід EigenLayer визнає: не всі рішення можна приймати лише на підставі об’єктивних on-chain-даних. Наприклад, у сервісах доступності даних вузли можуть нібито доводити збереження інформації, але при запиті дані відсутні. У таких випадках користувачі повинні мати механізми для оскарження «тиранії більшості».

Йдеться про рішення, коли більшість може нашкодити меншості чи окремим учасникам. EigenLayer дає право оскарження таких системних рішень.

Чи можна оскаржувати будь-що? Ні — кожен оскаржувач спалює певну кількість токенів, ініціюючи суперечку.

У реальному світі не всі істини можна підтвердити on-chain. Блокчейн-системи працюють із бінарними рішеннями й не дають відповіді на непідтверджувані питання. EigenLayer вводить міжсуб’єктивність у блокчейн-управління, розширюючи потенціал блокчейнів на кшталт Ethereum.

Наприклад, якщо валідатора підозрюють у зловмисності, але докази непереконливі, класичний блокчейн не вирішить суперечку. Завдяки міжсуб’єктивному підходу EigenLayer спільнота може зважити всі обставини й визначити результат.

Як це працює?

Зазвичай суперечки призводять до форку — як це було в Ethereum у 2016 році після DAO. Принцип «код — це закон» тут не спрацював: спільнота обрала форк.

EigenLayer діє інакше: це надбудова над Ethereum, тож у разі суперечки форкується токен EIGEN, а не ланцюг. Створюється новий контракт, змінюється власність токенів, а винні сторони втрачають частину чи всі форковані токени.

Двоїста модель токенів

Класичні моделі стейкінгу зазвичай використовують один токен для стейкінгу, транзакцій чи участі у DeFi. Це створює складності, особливо під час суперечок, які не вирішуються виключно на підставі on-chain-даних. EigenLayer пропонує рішення: два взаємопов’язані токени — EIGEN і bEIGEN, які розмежовують ці функції та підвищують безпеку системи.

1. EIGEN — для нестейкінгових дій: торгівлі, DeFi, інших застосувань без ризику суперечок чи слешингу.
2. bEIGEN — для стейкінгу: користувачі обгортають EIGEN у bEIGEN, які підпадають під правила стейкінгу, включаючи слешинг і форк у разі суперечки.

Завдяки цьому EIGEN може залишатися в обігу без обмежень, а bEIGEN — окрема зона ризику для стейкінгу та участі в управлінні.

Як функціонує двоїста модель

Якщо виникає збій (наприклад, помилка оракула чи недоступність даних), bEIGEN форкується на дві версії: одну — з початковим станом, другу — з урахуванням рішення спільноти.

Це означає, що лише власники bEIGEN несуть ризики суперечки, а EIGEN-зберігачі залишаються осторонь доти, доки не конвертують токени в bEIGEN.

Отже, двоїста модель дозволяє вирішувати складні питання міжсуб’єктивності, не порушуючи баланс усього ринку. Це надає більшу гнучкість і стійкість децентралізованому управлінню.

Практика в EigenLayer

Форки у криптовалютах виступають переломними моментами для мережі. Механізм EigenLayer — приклад використання форку для досягнення консенсусу щодо суперечок.

Нещодавно на Polymarket виникла суперечка щодо prediction market виборчої кампанії Роберта Кеннеді. Він оголосив про вихід із перегонів, але пізніше діяв суперечливо (наприклад, подавав заявки на голосування, стверджував, що все ще в кампанії), що стало причиною дискусій. Після двох оскаржень ринок залишився з відповіддю «так». Рішення UMA-оракула не всіх задовольнило, оскільки UMA не була безпосередньо зацікавлена в результаті.

Механізм міжсуб’єктивного форку EigenLayer міг би дати динамічніше рішення: учасники ініціюють форк ринку з двома результатами, далі спільнота голосує за найбільш коректний варіант, і він стає основним. Це дозволяє враховувати нюанси й забезпечує справедливість результату для спільноти.

Такий підхід дозволяє prediction markets ефективніше вирішувати складні питання, підтримуючи довіру й репутацію платформи.

В EigenLayer оскаржувач має спалити частину bEIGEN для запуску суперечки. Якщо спільнота визнає його правоту, він отримує нові форковані токени та винагороду.

Власники bEIGEN можуть викупити той форк, який підтримують. Форків може бути кілька, їхня вартість визначається ринком. Ідеальна ситуація: EIGEN дорівнює сумі вартостей bEIGEN і всіх форків. Якщо якийсь форк викуповують значно активніше, рішення спільноти стає очевидним.

Ці приклади — не теорія, а потенційні сценарії для мережі EigenLayer, що підтверджують важливість адаптивного децентралізованого управління.

Баланс між потребами екосистеми та економічними викликами

EigenLayer пропонує нову модель розширення децентралізованої довіри, але створює нові виклики для AVS. Частина AVS функціонує як незалежні застосунки із власними цілями, інші — як фундамент екосистеми, виграючи від синергії з іншими продуктами.

Для таких AVS участь в EigenLayer — це доступ до попиту й ліквідності, що допомагає долати бар’єри входу. Ділитися прибутком із учасниками стейкінгу ETH/EIGEN — виправданий компроміс для зростання та безпеки. Це формує мережу сервісів, хоча її стійкість у майбутньому ще під питанням.

Для незалежних AVS вибір складніший: чи не вигідніше забезпечувати безпеку й ліквідність на окремому ланцюгу? З одного боку, EigenLayer дає доступ до великих пулів безпеки й користувачів; з іншого — з часом може виникнути сумнів у доцільності такої моделі.

Системний підхід до складних викликів

Комбінація EIGEN, bEIGEN і форкування розширює межі блокчейн-управління, даючи змогу спільноті ефективно вирішувати міжсуб’єктивні суперечки, підвищуючи безпеку й адаптивність децентралізованих систем.

У процесі розвитку проєктів постають питання: чи зможе EigenLayer залишатися конкурентним із незалежними рішеннями і чи не сформує нові точки централізації?

Власне, це і є виклик: інтеграція з DeFi-протоколами — складна, але необхідна для розвитку галузі. Блокчейн має провокувати на пошук рішень, які поєднують технологію з людським фактором.

Зрештою, EigenLayer — це не просто додатковий дохід від повторного стейкінгу, а розширення меж довіри. Мета — система, здатна вирішувати позаланцюгові питання на основі консенсусу спільноти.

Відмова від відповідальності:

1. Ця стаття є републікацією з [ForesightNews]. Переслано оригінальний заголовок «Переосмислення потенціалу повторного стейкінгу в EigenLayer: прорив меж довіри». Авторське право належить [Saurabh Deshpande]. Якщо ви не згодні з публікацією, звертайтеся до команди Gate Learn, і команда розгляне запит згідно з чинними процедурами.
2. Відмова від відповідальності: думки та висновки в статті є виключно особистою позицією автора й не є інвестиційною порадою.
3. Переклади статті іншими мовами здійснюються командою Gate Learn. Якщо не зазначено окремо, копіювання, поширення чи використання перекладених матеріалів без дозволу забороняється.