Банківська система часткового резерву: обман чи необхідність?

Часткове резервування – це хитра банківська схема, яка дозволяє банкам заробляти на наших грошах, поки ми думаємо, що вони просто зберігають їх у сейфі. Я давно спостерігаю за цим механізмом і чесно скажу – мене від нього коробить. Суть проста: банк бере ваші вклади і тримає в резерві лише жалюгідні 3-10%, а решту роздає в кредити іншим людям.

Задумайтесь! Мої гроші лежать на рахунку, але фізично більшої їх частини там немає! Банк їх "позичив" комусь ще, створюючи по суті гроші з повітря. Коли я вносив свої кровно зароблені, я не давав згоди на такі маніпуляції.

Ця система зародилася в 1668 році в Швеції, коли Ріксбанк придумав, як використовувати срібні депозити для видачі кредитів. Логіка була простою – навіщо грошам лежати мертвим вантажем? Але я бачу в цьому корінь усіх проблем сучасної економіки.

Подивіться, як це працює на практиці: я кладу 50 000 гривень, банк залишає собі 5 000, а 45 000 позичає іншій людині. Той кладе ці гроші в інший банк, і історія повторюється. З моїх 50 000 гривень раптово створюється 234 280 гривень! Це ж чистої води надувательство!

А що буде, якщо всі раптом вирішать забрати свої гроші? Правильно – банк впаде. Згадайте Велику депресію в США. І хоча нам кажуть, що система стимулює економіку, насправді вона побудована на боргах і довірі до системи, яка за своєю природою нестабільна.

В цьому сенсі криптовалюти як Біткоїн пропонують чесну альтернативу – там немає центрального банку, немає часткового резерву, є тільки обмежена кількість монет і прозорий реєстр. Ніхто не може створювати біткоїни з нічого.

Коли я думаю про свої гроші, я хочу, щоб вони справді були моїми, а не перетворювалися на інструмент збагачення банкірів. Часткове резервування – це узаконена піраміда, яка колись обов'язково впаде.