Паритет купівельної спроможності. Звучить складно, так? Насправді це спосіб порівнювати гроші різних країн через те, що на них реально можна купити 🌍. Не просто курс в обміннику, а реальна цінність валюти.
Як це працює? 💡
В ідеальному світі однакові речі повинні коштувати однаково скрізь. Смартфон за 500$ в Америці і за ¥55,000 в Японії? Тоді ППС говорить: 1$ приблизно дорівнює ¥110. Просто, правда?
Але життя складніше. Податки. Доставка. Мита.
Тому економісти беруть цілі кошики товарів. Дивляться. Порівнюють.
Навіщо це потрібно? 🔥
ППС робить порівняння країн чеснішим. ВВП Індії здається невеликим за звичайним курсом. З урахуванням ППС картина змінюється радикально!
Ваша зарплата. Тисяча доларів у Таїланді та тисяча у Швейцарії – дві великі різниці. У першому випадку ви майже король. У другому – ледве зводите кінці з кінцями.
Здається, деякі країни грають зі своїми валютами. ППС допомагає це побачити.
Довгостроково? Курси валют, здається, прагнуть до паритету. Принаймні, так говорить теорія.
Біг Мак все пояснить 🍔
Найвідоміший приклад – Індекс Біг Мака від The Economist. Генально просто! Біг Мак приблизно однаковий скрізь. Якщо він коштує $5 в США і всього $3 в перерахунку в Індії – індійська рупія, вочевидь, недооцінена.
Є й інші цікаві індекси: iPad, KFC. Принцип той самий.
Не все так гладко ⚠️
Якість товарів різна. Навіть у одного бренда.
Стрижку не імпортуєш. Ціни на послуги сильно різняться.
Інфляція все ускладнює.
І японці їдять більше рису, а німці – картоплі. Різні кошики споживання.
Криптовалюти та ППС 🚀
Біткойн не знає кордонів. Але дивно: в деяких країнах його люблять більше. Аргентина. Нігерія. Чому? Їх валюти слабкі, а інфляція висока.
Стейблкоїни як USDT, здається, захищають від знецінення місцевих грошей. У умовах кризи це виглядає як порятунок.
Розуміння ППС допомагає вирішити: змінювати місцеві гроші на крипту? Для чого? Зберігати? Переводити? Торгувати?
Замість висновку 🌕
ППС – не просто теорія. Це спосіб побачити світову економіку ясніше. Від порівняння країн до розуміння, чому в одних місцях криптовалюти популярніші. Здається, через ППС ми бачимо істинну цінність грошей – будь то долари чи біткоїни.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Що таке паритет купівельної спроможності (ППС)?
Паритет купівельної спроможності. Звучить складно, так? Насправді це спосіб порівнювати гроші різних країн через те, що на них реально можна купити 🌍. Не просто курс в обміннику, а реальна цінність валюти.
Як це працює? 💡
В ідеальному світі однакові речі повинні коштувати однаково скрізь. Смартфон за 500$ в Америці і за ¥55,000 в Японії? Тоді ППС говорить: 1$ приблизно дорівнює ¥110. Просто, правда?
Але життя складніше. Податки. Доставка. Мита.
Тому економісти беруть цілі кошики товарів. Дивляться. Порівнюють.
Навіщо це потрібно? 🔥
ППС робить порівняння країн чеснішим. ВВП Індії здається невеликим за звичайним курсом. З урахуванням ППС картина змінюється радикально!
Ваша зарплата. Тисяча доларів у Таїланді та тисяча у Швейцарії – дві великі різниці. У першому випадку ви майже король. У другому – ледве зводите кінці з кінцями.
Здається, деякі країни грають зі своїми валютами. ППС допомагає це побачити.
Довгостроково? Курси валют, здається, прагнуть до паритету. Принаймні, так говорить теорія.
Біг Мак все пояснить 🍔
Найвідоміший приклад – Індекс Біг Мака від The Economist. Генально просто! Біг Мак приблизно однаковий скрізь. Якщо він коштує $5 в США і всього $3 в перерахунку в Індії – індійська рупія, вочевидь, недооцінена.
Є й інші цікаві індекси: iPad, KFC. Принцип той самий.
Не все так гладко ⚠️
Якість товарів різна. Навіть у одного бренда.
Стрижку не імпортуєш. Ціни на послуги сильно різняться.
Інфляція все ускладнює.
І японці їдять більше рису, а німці – картоплі. Різні кошики споживання.
Криптовалюти та ППС 🚀
Біткойн не знає кордонів. Але дивно: в деяких країнах його люблять більше. Аргентина. Нігерія. Чому? Їх валюти слабкі, а інфляція висока.
Стейблкоїни як USDT, здається, захищають від знецінення місцевих грошей. У умовах кризи це виглядає як порятунок.
Розуміння ППС допомагає вирішити: змінювати місцеві гроші на крипту? Для чого? Зберігати? Переводити? Торгувати?
Замість висновку 🌕
ППС – не просто теорія. Це спосіб побачити світову економіку ясніше. Від порівняння країн до розуміння, чому в одних місцях криптовалюти популярніші. Здається, через ППС ми бачимо істинну цінність грошей – будь то долари чи біткоїни.