Фінансова катастрофа 2008 року: досвід, з якого ми не винесли уроків

Я пам'ятаю 2008 рік, як зараз. Світова економіка не просто "майже зупинилася" — вона впала просто на наших очах. Пам'ятаю, як дивився новини з відкритим ротом, поки банкіри та політики металися в паніці.

Субстандартні кредити — це просто гарна назва для відверто шахрайської схеми. Банки роздавали іпотеки направо і наліво людям, які очевидно не могли їх повернути. Мене досі трясе, коли згадую, як ці "фінансові генії" упаковували токсичні борги в гарні папірці та продавали їх як надійні активи.

Коли впав Lehman Brothers, стало зрозуміло, що король голий. Система, яку нам подавали як зразок стабільності, виявилася картковим будиночком.

І що зробило уряд? Врятувало багатих за рахунок бідних! Ці "занадто великі, щоб збанкрутувати" банки отримали трильйони доларів допомоги, поки мільйони звичайних людей втрачали домівки і роботу.

Чи може це повторитися? Так, я впевнений, що це ОБОВ'ЯЗКОВО повториться! Зараз ми бачимо ті ж самі ознаки — величезні борги, ризиковані інвестиції, жадібність і сліпота регуляторів. Тільки тепер бульбашки ще більші.

Фінансова система не була реформована — вона була перезапущена. І новий крах неминучий, тому що ніхто не покараний і нічому не навчився.

Цікаво, що тепер у нас хоча б є альтернатива цій прогнилій системі. Але чи готові ми нею скористатися, коли все знову почне руйнуватися?