Данія відкликала пропозицію щодо перевірки шифрування інформації

Наразі Данія, яка обіймає посаду голови Ради Європейського Союзу, відкликала пропозицію, яка спочатку вимагала від платформ, таких як Telegram, WhatsApp та Signal, дозволити владі перевіряти інформацію перед її шифруванням. Законодавство, відоме як “Закон про контроль чату”, було представлено в травні 2022 року і мало на меті боротьбу з поширенням незаконного контенту через служби миттєвих повідомлень. Цього року з'явилася його переглянута версія, яка викликала критику, оскільки побоювання стосуються того, що це може зашкодити безпеці шифрованих комунікацій та порушити права на приватність. Відкликання цього законопроекту означає, що перевірка інформації залишається добровільною. Як повідомляє данське видання Politiken 30 жовтня, міністр юстиції Петер Хумельгард оголосив, що ця пропозиція не буде включена до нового компромісного плану, запропонованого головою Ради ЄС, зберігаючи принцип добровільної перевірки шифрованої інформації для технологічних компаній. Існуюча добровільна структура закінчиться в квітні 2026 року. Politiken зазначає, що Хумельгард попередив, що якщо політичний тупик “Закону про контроль чату” не буде вирішено, ЄС не матиме правового механізму для боротьби з зловживаннями з боку злочинців через служби миттєвих повідомлень. Рішення про відкликання пропозиції має на меті сприяти створенню нової структури до терміну. Це рішення було схвалене технологічними гігантами та захисниками приватності. Глобальна команда з урядових справ X назвала рішення Данії значною поразкою для прихильників масового спостереження і запевнила, що продовжить слідкувати за перебігом переговорів, виступаючи проти будь-яких спроб урядів впроваджувати масове спостереження за користувачами. Директор з європейської стратегії та політики компанії Circle, що випускає стейблкоїни, Патрік Хансен, схвалив цю новину як значну перемогу цифрової свободи ЄС. Також некомерційна організація з захисту громадянських свобод Electronic Frontier Foundation (EFF) вважає, що тиск з боку громадськості вплинув на відмову Ради ЄС від планів сканування зашифрованої інформації. Активіст з безпеки та приватності EFF Торін Клосовський зазначив у блозі, що законодавці повинні припинити намагатися обійти шифрувальні технології під приводом громадської безпеки. Він підкреслив, що необхідно розробити рішення, яке поважає глобальні права людини. Клосовський стверджував, що поки законодавці неправильно розумітимуть шифрувальні технології, пропозиції щодо сканування інформації не зможуть просунутися ні в ЄС, ні в інших місцях. Він описав таке спостереження як надмірне розширення влади та порушення основних прав людини і закликав майбутніх головуючих у Раді ЄС відмовитися від цих спроб, зосередившись на рішеннях, що забезпечують приватність та безпеку. Ірландія займе посаду голови Ради ЄС в липні 2026 року.